Я ПОВЕРТАЮСЬ НА ФРОНТ….

OLYMPUS DIGITAL CAMERAОкопи, холодний вітер, що забирається навіть під зимовий одяг. Обличча друзів, що прощаються в очікуванні нової зустрічі, якої може більше ніколи не бути …. Ти повертаєшся в мир.

Шлях …. вже немає обстрілів і постів …. тихі і затишні кафе. Кава, розмова ….

Тебе зустрічає вогнями  місто, де гуляють туристи та закохані … де ходять в кіно і не відчувається війни … І телефон: «Як ви там? Нас знову обстріляли москалі … є 300 … Слава Богу, все живий …»

Ми повертаємось в мир … горять реклами, ходять люди, гуляють в пісочницях діти …

Люди заходять в магазини, купують продукти і спокійно йдуть до дому … «Отче, якщо Ви знову до нас? Тут знову вогонь і ми повинні захищатися ….»

Люди йдуть з храму … спокійно розмовляють і планують наступний тиждень ….

У місті війни немає, вона не відчутна і не бачна … місто живе своїм життям …

Місто в траурі хоронить загиблих … але не формує маршові батальйони ….

Я не хочу такого міста …. Я повертаюся на фронт!

прот. Сергій Горбик