СЬОГОДНІ – РІЧНИЦЯ НИЩІВНІЙ ПОРАЗКИ МОСКАЛІВ ПІД ЧАШНИКАМИ

Микола Радзивілл Рудий

Микола Радзивілл Рудий

5 років, з 1558 до 1583, йшла війна між Великим Князівством Литовським, Лівонією, Польщею та Швецією з одного боку, і Російським царством – з іншого. Ливонську війну почав московський цар Іван IV Грозний – він хотів захопити наші землі і вийти до Балтійського моря.

23 січня 1564 року Петро Шуйський, головний воєвода москалів, з кінним загоном вийшов із захопленого 15 лютого 1563 р. Полоцьку, перейшов Двину і 26 січня вивів свою армію на полі біля річки Ули. За наказом московського царя (Івана Грозного) Шуйський повинен був об’єднатися між Оршею і Дубровно з військом князів Срібних, що слідувало з Смоленська і об’єднаними силами йти в глиб Литви, щоб грабувати, вбивати населення.

Маючи від розвідників точні відомості про рух армії Шуйського, великий гетьман литовський Микола Радзивілл Рудий зі своїм військом стояв у Лукомлі. Рушивши з Лукомлю великий гетьман ставив собі за мету розбити військо Шуйського до об’єднання його з Срібними.

Біля містечка Чашники литовська (білоруська-українська) стража зустріла стражу московську. Терміново туди були направлені роти Баркулаба Корсака і пана Бика. Недалеко від Чашників вони зустріли москалів і кілька людей взяли в полон. На допомогу їм були направлені князь Саламярецький і пан Микола Сапега. Інше військо з Троцьким паном Григорієм Ходкевичем, гетьманом Іваном Ходкевичом, князями Богданом Саламярецким, Романом Сангушко, Богушем Корецьким та Радівіллом швидко готувалися до битви. Загальна литовське військо налічувало не більше 4000 вояків.

З обох боків сходилися з великою жорстокістю. Першим у бійку кинулися бурграф полоцький і пан Бик. Слідом рухалися Юрій Зенович і воєвода Саламярецький, відомі своїм походженням. Якийсь час вони щосили тримали ворога. Радзивілл направляв свіжі війська в місця, де відчувалася слабкість. Ближче до ночі військо москалів початоло відступ. Поранений Шуйський був змушений тікати з поля бою. Як тільки передовий московський полк був розбитий – за воєводою побігла все військо. Вночі литовське військо переслідувало москалів протягом п’яти миль: весь простір було завалена тілами вбитих ворогів. Велика кількість москалів потануло у воді Ули і її притоки Кривиця.

За підрахунками великого гетьмана страти москалів склали 9000 убитими. Полонені стверджували, що загальна кількість московського війська становило 20.000. Шуйський залишив весь обоз (5000 возів), в якому була зброя для армії князів Срібних, що ішла з Смоленську.

З подивом в литовському війську було нарахована 20 чоловік убитими і близько 700 пораненими. У полон потрапили багато відомих москалів: Захарі Плещеєв, князь Іван Ахлябін, воєвода Іван Наравати, дворяни Воїн Стомін Рутовські, Аліферов Федьцев, Богдан Кутузов, Опанас Чихачов, Іван Арцибашев, Дмитро Кошкарев, Костянтин Федоров-Філіппов, Башман Якушин, Салман Дементьєв, Стрілецький тисячник Сімейка Хахалин та інші.

Підсумком битви і наступної перемоги литвинів під Оршею був зрив великого московського походу 1564 року.

Підготував прес-центр ГФ «Подільська січ».